|
Міжнародне радіо Китаю
 Чень І: міністр закордонних справ Китаю в період з 1958-1972 рр.
Чень І - один з творців і керівників Народно-визвольної армії Китаю, військовий діяч, маршал КНР. Після утворення Нового Китаю він займав пости заступника прем'єра Держради Китаю, міністра закордонних справ, заступника голови Військової Ради ЦК КПК.
З 1958 року, будучи заступником прем'єра Держради і за сумісництвом міністром закордонних справ КНР, Чень І активно проводив зовнішньополітичний курс, керуючись ідеями Мао Цзедуна і Чжоу Еньлая, а також взяв участь в роботі за визначенням зовнішнього стратегічного курсу Нового Китаю на тривалий термін і, підтримуючи Чжоу Еньлая, взяв участь у низкі важливих дипломатичних заходів. У жовтні 1952 року Чень І у складі делегації КПК був присутній на 19-тому з'їзді КПРС і брав участь в зустрічі з Іосифом Віссоріоновічем Сталіном. У жовтні 1954-го року під його керівництвом Китайська партійно-урядова делегація побувала з візитом в Німецькій Демократичній Республіці і в Польщі. У квітні 1955-го року Чень І як важливий помічник Чжоу Еньлая і член Китайської урядової делегації був присутній на Бандунгськой конференції країн Азії і Африки. У лютому 1958-го року Чень І вперше як заступник прем'єра і за сумісництвом міністр закордонних справ, супроводжуючи Чжоу Еньлая, прибув до Кореї з дружнім візитом. Він належним чином провів роботу по поверненню на Батьківщину добровольців з числа народної армії Китаю. У 1960 році він, або як супроводжуючий Чжоу Еньлая, або будучи главою китайської делегації, наніс візити в Бірму, Індію, Непал, Камбоджу, Монголію і Афганістан. Під час цих візитів між Китаєм і Непалом були укладені «Договір про дружбу», а також «економічна угода»; між Китаєм і Камбоджею - «Договір про дружбу і взаємний ненапад»; між Китаєм і Монголією - «Договір про дружбу і взаємну допомогу»; між Китаєм і Афганістаном - «Договір про дружбу і взаємний ненапад».
|
