Про українську службу Про Міжнародне радіо Китаю Наші контакти
VIII:Освіта, наука і техніка
Державний план науково-технічного розвитку
Міжнародне радіо Китаю

План роботи у сфері фундаментальних досліджень
    Державний план Китаю у сфері фундаментальних науково-технічних досліджень називається «Державним планом розвитку ключових фундаментальних дослідженнь. Оскільки цей план почав реалізовуватися з березня 1997 року, його ще називають «Планом 973».

     «План 973» охоплює такі галузі як сільське господарство, енергетику, інформатику, ресурси, довкілля, населення і охорону здоров'я, а також інші сфери з метою вирішення найважливіших науково-технічних проблем, які тісно пов'язані з народним господарством, соціальним розвитком і науково-технічним розвитком країни. План укладається на основі комплексного багатогалузевого дослідження, надає теоретичне обгрунтування і наукову основу для вирішення питань.

    На цей час китайський уряд вклав у здійснення «Плану 973» кошти на суму в декілька млрд. юанів, здано більше 300 об'єктів. На ряд об'єктів вже досягнуто певних успіхів. Досягнення китайських учених у галузі «нано» технологій, генетики, вивчення мозкової діяльності людини, палеонтології відомі у всьому світі. Наприклад, в 2002 році китайські учені досліджували генотип заливного рису, і в 2003 році копіювали формулу цього генотипу.

План роботи у сфері техніки і високих технологій
    Державний план Китаю у сфері техніки і високих технологій називається «Державним планом дослідженень і розвитку високих технологій». План був представлений чотирма відомими ученими в березні 1986 року, тому його ще називають «Планом 863».

    Виходячи зі світових тенденцій розвитку високих технологій, враховуючи об'єм використання і потенціал Китаю, ключовими точками дослідження і освоєння в «Плані 863» стали 7 галузей і 15 тем, такі як біологічна, космічна, інформаційна, лазерна, автоматична, енергетична техніка і техніка нових матеріалів.

    Завдяки реалізації «Плану 863», в Китаї поступово сформувалася стратегія досліджень і освоєння високих технологій, що відповідає реальній ситуації в Китаї, здійснилося комплексне планування досліджень і освоєння високих технологій, сформувалися кілька баз освоєння техніко-містких товарів, виховалося нове покоління кадрів для роботи в технико-місткій галузі, отримано кілька науково-технічних досягнень міжнародного рівня. В ході реалізації «Плану 863» рівень досліджень і освоєння високих технологій в країні значно підвищився, помітно посилилася науково-технічна потужність Китаю. Наприклад, в 2003 році в Китаї успішно випустили мікрочіпи «Фанчжоу» і «Лунсінь», і таким чином перегорнули сторінку історії, коли Китай не здатний був виробляти продукцію подібного роду. Суперкомп'ютер «Шеньтен 6800», що випускається китайською компанією «Ляньсян», займає п'яте місце серед 500 щонайпотужніших комп'ютерів.

План освоєння сільськогосподарських технологій
    План освоєння сільськогосподарських технологій Китаю назвали «Планом Іскра». Китайська народна мудрість свідчить, що з іскри може розгорітися полум'я. Даючи плану освоєнню сільськогосподарських технологій таку назва, вчені сподівалися, що іскри нових технологій розгоряться в полум'я прогресу в сільському господарстві.

   «План Іскра» набрав чинності з 1986. Головні цілі плану полягають в освоєнні передової сільськогосподарської техніки, використанні цієї техніки в селах, наданні допомоги селянам в розвитку сільського господарства, просуванні науково-технічного прогресу сільських підприємств, вдосконаленні підготовки сільських трудящих, а також просування стабільного, швидкого і здорового розвитку сільського господарства і сільської економіки.

   За більш як 10 років реалізації «Плану Іскра» китайські вчені освоїли безліч передових сільськогосподарських технологій, значно підвищили врожайність, якісно підвищили рівень сільського господарства, просунули створення сфери соціального обслуговування і розвиток економіки на селі. Створилися кілька сільських підприємств, які в своєму господарстві мали передову сільськогосподарську техніку. У селах підготували безліч технічного персоналу і управлінських кадрів, з'явилися перші сільскі підприємці.

   Лише за один 2003 рік китайські вчені вивели більше 300 нових сільськогосподарських культур і засіяли ними більше 10 млн. га. землі. Були також розроблені нові методи зрошування. У місцях, де прийняли ці методи, було заощаджено більше 30% водних ресурсів. Здійснення «Плану Іскра» значно просунуло розвиток сучасного сільського господарства, підвищило доходи селян. План отримав широку підтримку серед селян. Багато іноземців вважають «План Іскра» планом «розквіту сільського господарства в Китаї".
  
План популяризації досягнень у сфері нових технологій, науки і техніка
    Держплан Китаю з поширення досягнень у сфері нових технологій, науки і техніки називається планом «Факел». Він є провідним планом розвитку технико-місткої індустрії. Мета цього плану — виявити переваги і потенціал китайської науково-технічної бази, виходячи з попиту і пропозиції ринку, сприяти вживанню технико-містких досягнень у виробництві, вивести підприємства технико-місткої індустрії на міжнародний ринок.

   Реалізація цього плану почалася здійснитися з 1988 року. Його ключові сфери: електроніка і інформатика, біологія, нові матеріали, актіноелектрика і електромеханізми, альтернативні види енергії, енергозбереження і охорона довкілля. На цей час в Китаї створені 53 державні зони розвитку виробництв на високих і нових технологіях. З 1991 року річне зростання головних економічних показників в цих зонах склало 40%. Ці зони стали важливими точками зростання в розвитку нових технологій в Китаї.

   У 2003 році загальна сума доходів 53 зон від технологій, промисловості і торгівлі перевищила 2 трлн. юанів. Доходи пекінської науково-технічної зони Чжунґуаньцун і шанхайської зони розвитку виробництв на високих і нових технологіях перевищили 150 млрд. юанів, і стали так званою китайською Силіконовою долиною. У цих зонах були створені ряд виликих підприємств. Багато відомих китайських підприємств розташовано в державних зонах розвитку виробництв на високих і нових технологіях. У число таких підприємств входять компанії з виробництва комп'ютерів Ляньсян, Фанчжен, Цзіґуан, компанії у сфері зв'язку Хуавей, Датан і так далі
    
План розвитку пілотованої космонавтики 
   
План по розвитку пілотованої космонавтики почав здійснитися в Китаї з 1992 року. План складається з 3 частин. Перший пункт: запуск в космос першого китайського космонавта. Другий пункт: освоїти технологію стиковки в космосі, запустити на орбіту короткострокову космічну лабораторію. Третій пункт: побудувати довгострокову космічну станцію і створити велику космічну лабораторію.

   В кінці 1999 року Китай вперше успішно запустив в космос безпілотний космічний корабль — «Шеньчжоу—1». Потім, протягом 3 років, Китай 3 рази запускав експериментальні непілотовані космічні кораблі. І нарешті, 15 жовтня 2003 року, Китай вперше запустив космічний корабель з людиною на борту «Шеньчжоу—5», що в перекладі означає «Чарівний човен—5». Ян Лівей став першим космонавтом. Успішний політ Ян Лівея зробив Китай третьою державою в світі, після США і Росії, яка здатне розвивати польоти пілотованих космічних кораблів.

    Пілотований корабель «Шеньчжоу—5» і ракетоносій «Чанчжен—2F» були спеціально спроектовані для китайської пілотованої космонавтики. Корабель «Шеньчжоу» складається з трьох частин — відсіку двигуна, капсули, що спускається, розрахованої на трьох чоловік, а також орбітального і службового відсіку. За діаметрм корпусу він займає перше місце в світі. З корабля зручно вести спостереження за поверхнею Землі і проводити різні досліди. Після того, як космонавт повернувся на землю в капсулі, що спускалася, орбітальний і службовий відсік продовжили роботу в космосі ще більше напівроку. Ракетоносій «Чанчжен—2F» є важким за вагою, дуже довгим і складним за своєю структурою ракетоносієм.

   2005 році Китай запуститив корабель «Шеньчжоу—6». На борту корабля «Шеньчжоу—6» одночасно працювали кілька космонавтів.

Китайська Програма дослідження Місяця
    Китайська Программа дослідження Місяця складається з 3 послідовних етапів. Перший етап: запустити дослідницький супутник на Місяць. Другий етап: супутник здійснить посадку на Місяць і проведе розвідку на його поверхні. Третій етап: супутник виконає розвідку і забір проб і повернеться на Землю. На цей час здійснюється перший етап - Програма «Польоту навколо Місяця».

    Програма «Польоту навколо Місяця» почала здійснюватися з січня 2004 року. Запуск дослідницького супутника Місяця «Чан'е» призначений на кінець 2006 року. Цей супутник братиме проби грунту і аналізуватиме тривимірний шар поверхні Місяця, вимірюватиме товщину грунтового покриву на поверхні Луни, досліджувати розміщення елементів і речовин на Місяці, а також зробить аналіз космічного простору між Землею і Місяцем.

    Китайська космонавтика має 40-річну історію. Китай здатний розробляти ракети, супутники і космічні кораблі. У 2003 році в Китаї був здійснений політ пілотованого корабля. Проте китайські вчені вважають, що на шляху здійснення спостережень за поверхнею Місяця є ще чимало технічних проблем. Одна з головних перешкод - дуже велика відстань. Адже всі космічні прилади необхідно діставити на відстань більш в 400 тис. кілометрів.

    На цей час проводиться повне оновлення систем виміру і зв'язку, а також наземної системи для Програми «Польоту навколо Місяця». Розробку ракети і супутника планується завершити до жовтня 2006 року.


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
© China Radio International.CRI. All Rights Reserved. 16A Shijingshan Road, Beijing, China. 100040