У 1992 р. після закінчення терміну дії Конференції ООН сприяння екології та розвитку, виходячи із загальної ситуації всередині країни, китайський уряд в повному обсязі виконує обіцянки, зроблені на Конференції ООН, затвердивши стратегію стабільного і поступального розвитку держави, це також враховується у розробці економічного курсу країни. У 1994 р. Держрада КНР опублікувала документ під назвою «Стратегія розвитку Китаю в 21 столітті: Біла книга демографії, екології, і розвитку Китаю в 21 столітті». У цьому документі відображена державна стратегія поступального розвитку країни. У 1996 р. ВЗНП прийняв «9-й п'ятирічний план розвитку народного господарства і соціальної сфери КНР», а також «перспективно-цільову програму до 2010 р.», в яких була знов визначена політика Китаю по здійсненню стратегії поступального розвитку.  

　　На думку китайського уряду, збалансоване використання природних ресурсів та сприятлива екологічна ситуація є передумовами для здійснення стратегії поступального розвитку. Завдяки заходам з охорони видового біологічного різноманіття, в Китаї сповільнилися процеси, пов'язані з ерозією ґрунту, опустелюванням, розвивається лісове господарство і поліпшується екологічне середовище в міських та сільських районах, ведеться контроль за забрудненням навколишнього середовища, здійснюється участь Китаю в міжнародному співробітництві з охорони навколишнього середовища . Разом з тим, Китай ефективно реалізує стратегію поступального розвитку. У розроблених місцевими відділеннями центрального уряду Китаю заходах, програмах, а також в адміністративних планах місцевих урядів на всіх щаблях вписані положення з охорони навколишнього середовища та збалансованого використання ресурсів біосфери.  

　　У процесі переходу китайської економіки від планового методу господарювання до ринкового, китайський уряд докладає всіх зусиль з оновлення сільськогосподарського виробництва від екстенсивного моделі до інтенсивної. Через надзвичайно швидке зростання населення і екстенсивне використання природних ресурсів, екологічне середовище погіршується з кожним днем, швидкими темпами йде ерозія ґрунтів і спустошення; збільшується витрата біологічних ресурсів. Все це серйозно перешкоджає розвитку економіки країни, загострює злидні в тих районах, де екологічне середовище особливо постраждало. Китайський уряд приділяє особливу увагу впровадженню економічної політики в селах, заохочує інтенсивний спосіб виробництва, лісопосадки, упорядкування ерозії ґрунтів і боротьбу з опустелюванням, а також інші екологічні проекти, сприяє освоєнню технологій з розвитку екологічного сільськогосподарського виробництва. Заходи щодо створення екологічно сприятливого середовища ефективно поєднують в собі розвиток сільськогосподарського виробництва і довгострокове використання біологічних природних ресурсів.  

　　Завдяки багаторічним зусиллям, був узагальнений реальний досвід у сфері формування екологічно чистої ситуації всередині країни за такими напрямками, як лісопосадки, будівництво оазисів в безлюдній місцевості; терасування гірській місцевості, культивування орних угідь з високим і стійким урожаєм; будівництво великих гідростанцій і малих водосховищ для збереження якості ґрунтів; реорганізація орних земель в лісову зону; відновлення ґрунтового покриву; поєднання посадки промислового та екологічного лісу; розвиток сільського господарства в районах, які страждають нестачею води, економне зрошення і застосування передових іригаційних технологій; комплексне будівництво штучних гір, річок, полів, лісів і поліпшення інфраструктури, сукупне впорядкування малих басейнів річок; лісопосадки та озеленення в гірських районах на підрядній основі; впорядкування редукції, опустелювання, алкалізації степу та інші. Ці заходи сприяють збереженню видового біологічного різноманіття країни.