Тибетці є основним населенням Тибету. Тибетська мова відноситься до мовної сім'ї тибето-бірманської гілки сино-тибетських мов. Тибетці, головним чином, займаються сільським господарством і скотарством. Міські жителі займаються ремеслами, промисловим виробництвом і торгівлею.

      Тибетці сповідують ламаїзм – різновид буддизму Тибету. Вони щирі, відкриті і мають здібності до співу і танців. Пісні тибетців мелодійні і благозвучні. Люди співають і супроводжують спів танцями. Тибетці зазвичай ходять в шовкових і тканих сорочках з довгим рукавом. Чоловіки – в широких халатах, а жінки в халатах без рукавів, на талії зав'язують пояс. Заміжні жінки зазвичай пов'язують на талію фартух, орнамент якого нагадує веселку. І чоловіки, і жінки люблять носити довге волосся, коси і прикраси. У різних місцях вбрання і прикраси неоднакові. Головним продуктом харчування є «цзамба», яка робиться з ячмінного борошна або зеленого гороху. Тибетці люблять пити чай з вершковим маслом, молочний чай і горілку з голозерного ячменю. Вони їдять яловичину і баранину. У їх предків, що жили на високогір'ї Тибету, був звичай ховати померлих у землі, а зараз в Тибеті поширений звичай залишати трупи на поживу птахам, а також кремація і поховання у воді.