Скотарство є основою сільськогосподарської діяльності Тибету. Воно має давню історію і великі перспективи розвитку. У всьому автономному районі розкинулися природні степи, що займають площу в 82 млн. га. У тому числі 56 млн. га степових масивів можуть бути використані під випас і розведення худоби, а це складає одну п'яту всього степу країни. Степ Тибету є одним з п'яти головних районів скотарства Китаю. У цьому районі скотарства розташовані різні типи степу, 90% цих земель - високогірні степи і пасовища, трави яких відрізняються високою поживністю. 

       Доля скотарства в Тибеті складає 60% від всієї валової продукції сільського господарства. Головна худоба – це яки, тибетські вівці і кози. Поголів'я яків найчисельніше, оскільки саме ця порода худоби пристосована до умов високогір'я. Яки добре переносять холод. Їх називають «кораблями високогір'я». М'ясо яків можна споживати, одночасно яків використовують як засіб пересування. Тибетські вівці теж добре переносять холод. Вони можуть переносити і засуху. Розведення овець дає високий економічний ефект. Їх можна розводити на великій території і у великій кількості.