У кожного з нас є ім'я і прізвище, які супроводжують нас, починаючи з дня народження і до кінця життя. Ім'я і прізвище грають практичну роль в нашому житті - за ними нас відрізняють від інших. Але впродовж китайської старовини, прізвище і ім'я означали набагато більше, ніж просто ототожнення. 

　　У стародавні часи, культура китайської антропоніміки була надзвичайно важливою складовою матеріального і духовного життя суспільства. У багатьох сферах діяльності суспільства - політичній, культурній і соціальній - ім'я і прізвище також мали дуже важливе значення. За археологічними даними, 1 млн. років тому з'явився китайський етнос, проте історія виникнення прізвищ і імен починалася лише в період 5-6 тисячоліття, тобто в період матріархату. Особливістю матріархату було те, що всіма внутрішніми справами в общині завідували жінки, вони займали всі керівні посади. Згідно зі звичаями того часу, члени одного роду не могли одружуватися. Саме з цієї причини, з'явилася необхідність розрізняти членів свого клану і чужого. Таким чином виникли прізвища як приналежність до загального клану. 

　　Згідно з дослідженнями Ґу Яньу (учений, що жив в період Цін), до числа самих стародавніх фамільних знаків входять 22, проте, імовірно, багато прізвищ зникли внаслідок загибелі роду. В той же час сталися великі зміни тих фамільних знаків, які збереглися. 4-5 тисяч років тому китайське суспільство стало класовим. Однією важливою особливістю такого суспільства було посилення класової боротьби, внаслідок чого сформувалися правлячі кола, сформувався прототип класового суспільства. В той же час, деяким членам суспільства, за особливі ратні заслуги дарували маєтки. Тоді вони могли зі своєю сім'єю, слугами і військовополоненими переселитися в новий район. В той же час ці люди отримували нові фамільні знаки, пов'язані з їх маєтком – Ши.. 

　　У ІІІ столітті до н.е. могутній правитель Китаю Цінь Шихуан об'єднав Китай, тому фамільні знаки, що склалися під час матріархату і Ши, що виникли в період патріархального суспільства злилися в єдине ціле. В умовах феодального суспільства відбувалася часта зміна влади, внаслідок чого виникали нові маєтки, нові фамільні знаки. Саме на цій основі склалася особлива культура антропоніміки (прізвище як відмітний знак класової належності). Ця традиція передавалася з покоління в покоління. 

　　До цих пір серед китайських емігрантів існує традиція відвідувати свою історичну батьківщину з метою пошуків рідних і знайомих одного фамільного знаку. До цих пір китайська культура антропоніміки несе на собі відбиток китайської старовини, будучи важливою складовою частиною китайської культури. За нею можна вивчати традиції зміни суспільних устроїв, а також роль родинних зв'язків у розвитку соціального життя в Китаї. Взагалі, в антропонімічній структурі Китаю до цих пір виявляються риси стародавнього китайського суспільства: абсолютизм влади, структура суспільного устрою, етика і етичні норми суспільства. Саме з цієї причини в наукових колах Китаю приділяється велика увага вивченню антропоніміки.