Китайська ієрогліфіка - один з прадавніх видів писемності на землі. Винахід і використання китайських ієрогліфів не лише сприяли розвитку китайської цивілізації, але і глибоко вплинули на розвиток світової культури. Вже більше 6000 років тому була створена ціла система графічних знаків. На руїнах Баньпо було знайдено більше 5 тисяч видів різних написів, які мали певну закономірність і куди входили основні риси китайських ієрогліфів. Зіставляючи ці специфічні риси, китайські вчені дійшли висновку, що це протоїерогліфи. 

　　У ХVІІІ столітті до нашої ери з'явилася система китайських ієрогліфів. Згідно з історичними даними, на початку династії Шан китайська культура досягла високого рівня свого розвитку, про це свідчить поява кісток тварин і черепашачих панцирів з ієрогліфічними написами. Написи на черепашачих панцирях і кістках – це самі стародавні ієрогліфи. При династії Шан правителі часто ворожили на черепашачих панцирях і кістках перед ухваленням важливого рішення у сфері управління державою. 

　　Перед обрядом ворожіння спочатку вважалося за необхідне "обробити" черепашачий панцир, тому його спочатку чистили і полірували. Після цього, на спеціально підготовлений черепашачий панцир той, що ворожив у певному порядку наносив декілька поглиблень і видряпував напис з декількох піктографічних знаків, прообразів майбутніх китайських ієрогліфів. Напис містив інформацію, сформульовану у такому вигляді, щоб можна було отримати однозначну відповідь. Потім кість або панцир припікали в поглибленнях нагрітою бронзовою паличкою, і за тріщинами на зворотному боці той, хто ворожив судив про результати ворожіння. Після ворожіння всі черепашачі панцирі і кістки зберігалися як офіційні документи. 

　　До теперішнього часу китайськими археологами було виявлено більше 160 фрагментів черепашачих панцирів, на яких вирізані більше 4 тисяч різних письмових знаків. До цих пір, китайські вчені вивчили 3000 з них і прокоментували 1000 з них. Останні 3000 було або не піддаються тлумаченню, або у вчених існують розбіжності з приводу змісту написів. Не дивлячись на це, на основі 1000 розшифрованих ієрогліфів учені отримали основну інформацію про політичну, економічну і культурну ситуацію періоду Шан. Написи на черепашачих панцирях і кістках тварин є зрілою системою письмових знаків, вони створили основу для подальшого розвитку китайських ієрогліфів. Після цього, з'явилися написи, які наносилися або відливалися на бронзовому начинні, ієрогліфічні стилі "Мала печатка", "Статутний стиль" та ін, якими користуються до цих пір. 

　　Процес еволюції китайської ієрогліфіки є процесом поступової стандартизації і уніфікації написання китайських ієрогліфів. У каліграфічному стилі «Сяочжуань» («Мала печатка» один з видів китайського стародавнього письма) фіксується число рис кожного ієрогліфа; стиль «Лішу» ( «Статутний стиль» один з видів китайського стародавнього письма) формує нову систему графіки китайських ієрогліфів, а саме, графіка стає пласкою і квадратною; після впровадження статутного написання сформувалася графіка китайських ієрогліфів, були визначені основні риси ієрогліфа і порядок написання рис в ньому. В останні 1000 років «статутний стиль» є стандартною графікою китайських ієрогліфів. 

　　Китайський ієрогліф є ідеограмою, тобто виражає ідею або поняття, яке складає основу ієрогліфічного письма. В китайській мові існує близько 100 тис. ієрогліфів. У тому числі, число ієрогліфів, що найчастіше вживаються, складає 3000. З цих ієрогліфів утворюється велика кількість словосполучень і фраз. Китайська ієрогліфіка зробила значно вплинула на писемність сусідніх країн. Основу національного письма Японії, В'єтнаму і Кореї складають китайські ієрогліфи.