В горах таємничого Цінхай-Тибетського нагір'я знаходиться палацовий архітектурний ансамбль, який є найбільшим у світі за своїм масштабом і найвищою спорудою над рівнем моря. 

　　   Це величний буддійський палац Тибету - палац Потала. Палац Потала був споруджений в VІІ столітті нашої ери для правителя Тибету Сонґцен Ґамбо, який одружувався на китайській принцесі Веньчен. Потала - це звуконаслідування, що запозичене з санскриту, тибетською ця назва звучить як «Потола» або «Путо», що в перекладі означає "гора Будди". Палац Потала розташований на схилі Червоної гори в столиці Тибетського автономного району - місті Лхаса, його висота над рівнем моря досягає 3700 метрів. Високогірний палацовий комплекс займає площу більше 360 тисяч квадратних метрів. Комплекс складається з Червоного і Білого палаців, Червоний палац розташований в центрі, а білий оточує його з двох сторін. Таким чином, червоний колір перемежається з білим ярус за ярусом, що додає всьому палацовому комплексу дуже величний вигляд. 

　　    У серці Потала, тобто на піку Червоної гори знаходиться окремий палац правителя Тибету Сонґцен Ґамбо. Палац побудований за образом гірської печери відлюдника, всередині нього розташовуються статуї самого Сонґцена Ґамбо, принцеси Веньчен, непалської принцеси Бркуті, першого міністра правителя Тибету і інших. Ці скульптури часів царства Туфань VІІ століття мають особливу художню цінність. 

(ілюстрація: статуя правителя Тибету - Сонґцена Ґамбо і принцеси Веньчен)

　　Не зважаючми на те, палац Потала є типовим палацом характерним для буддизму Тибету, проте, йому властиві китайські архітектурні риси, це особливо чітко виражено в характері орнаменту і розписних балках. Саме так на архітектуру Тибету вплинув шлюб правителя Тибету, що сталося більше 1300 років тому. Архітектурний вигляд Потала є свідоцтвом дружби тибетського і китайського народів. Як у фольклорі Тибету, так і в китайського фольклорі збереглася прекрасна розповідь про шлюбний союз владики Тибету і китайської принцеси.  

　　  У VІІ столітті нашої ери в Тибеті розташовувалося царство Туфань. Правитель Туфані завдяки своєму мудрому управлінню перетворив своє царство на могутню державу. Для того, щоб встановити дружні стосунки з Китаєм, яким у той час правила династія Тан, а також для вивчення передових знань і культури Китаю, Сонґцен Ґамбо прийняв рішення укласти шлюбний союз з принцесою Китаю на ім'я Веньчен. Посол Туфані прибув до столиці Китаю - Чан'ань (нинішня назва - Сіань) з багатими дарами. Знаходячись в Чан'ані, туфаньський посол побачив, що правителі з інших царств теж були готові зробити пропозицію талановитій красуні, принцесі Вен'чен. Імператор Китаю Тайцзун вирішив провести турнір для послів, вищою винагородою, в якому стане рука і серце принцеси. Він вирішив задати послам три загадки, і лише тому, хто правильно відповість на всі три, Тайцзун дозволить одружитися на красуні. Ось ці загадки. 

　　  Перша: У саду десять стволів дерев, які однакові за розміром, як відрізнити, де корінь, а де верхівка? Посол Туфані помістив ствол дерева у воду, він знав, що біля кореня ствол дерева важчий, тому у воді воно нахилилося таким чином, що він відразу ж розрізнив верхівку і корінь. 

　　  Друга загадка: Тайцзун узяв нефрит, в середині якого були тонкі отвори, які тягнулися уздовж всього каменя. Тайцун наказав послам затягнути нитку крізь ці отвори, яких налічувалося 9. Посли з інших царств, примруживши очі, стали повільно намагатися затягнути нитку, а туфаньський посол покрив верхівку каменя медом, потім він зловив мурашку і обв'язав його тільце тонкою ниткою і поставив його в кінці нефриту, мурашка, учувши медовий запах, пробігла разом з ниткою всі 9 отворів, а туфаньський посол постійно дув в отвір, допомагаючи їй. Таким чином, мурашка зуміла затягнути нитку крізь всі отвори в нефриті. Туфаньський посол знов обійшов всіх. 

　　  І третя загадка: сто кобил і сто лошат були разом, як допомогти лошатам відшукати свою маму? Посли придумали багато способів рішення, хтось розрізняв їхню масть, хтось за виглядом. А туфаньський посол розділив кобил і лошат і помістив їх окремо. Через добу він всіх звільнив. Голодні лошата відразу ж відшукали своїх матерів. Таким чином, і з цим завданням він впорався. 

　　  Туфаньський посол правильно відповів на всі загадки, тоді Тайцзун вирішив додати для нього ще одну: як вибрати принцесу Веньчен з п'ятисот дівчат, обличчя яких закрито вуаллю. Адже ніхто з послів ніколи не бачив принцесу Веньчен, це було надзвичайно важке питання! Проте наш герой знав, що принцесі Веньчен подобаються особливі духи, запах яких приваблює бджіл. Того ж дня посол потай проніс з собою декілька бджіл і в той момент, коли він їх випустив, вони тут же підлетіли до принцеси Веньчен на запах її духів. І цього разу туфаньський посол виявився розумнішим за всіх! Тайцзун подумав, що якщо перший міністр Туфані такий розумний тоді його пан за розумом повинен перевершувати його. Тоді він дав згоду на шлюб Веньчен і Сонґцена Ґамбо. 

　　  Сонґцен Ґамбо був у захваті від того, що шлюбний союз незабаром буде укладений. Тому він наказав негайно побудувати палац з 999 залами для зустрічі принцеси Веньчен, саме так і був споруджений палац Потала. А історія про те, як туфаньський посол відправився до Китаю сватати принцесу Веньчен, також наочно змальована в настінних розписах.