Знайти точне число "пі" (відношення довжини кола до діаметру) є дуже важливим і дуже важким завданням в математиці. Багато старокитайських математиків докладали зусилля для обчисленню числа "пі". У V столітті успіхи китайського математика Цзу Чучжи, можна сказати, символізували стрибок в цьому відношенні. Цзу Чунчжи – великий математик і астроном стародавнього Китаю. Він народився в 429 році до н.е. в районі Цзянькан (нинішнє місто Нанкін провінції Цзянсу). Багато його предків вивчали астрономію і календар, тому з дитинства він отримав математичні і астрономічні знання. У 464 році до н.е., коли Цзу Чунчжі було 35 років, він почав займатися обчисленням числа "пі". 

　　 У стародавньому Китаї, за допомогою практичного досвіду, люди вже усвідомили, що довжина кола дорівнює потрійній сумі її діаметру, але думка із цього приводу зовсім не була єдиною. До Цзу Чунчжі, математик Лю Хуей обчислив число "пі" з точністю до четвертого знаку. На основі досвіду попередників і шляхом невпинних зусиль, Цзу Чунчжі обчислив число "пі" з точністю до сьомого знаку. Цзу Чунчжі разом зі своїм сином відкрили також спосіб обчислення об'єму кулі. Одна із застосованих ним теорем через тисячу років була доведена італійським математиком Бонавентурою Кавальєрі (1598-1647) і отримала назву "Принципу Кавальєрі". 

　   Успіхи Цзу Чунчжі в математиці були лише частиною математичних досягнень стародавнього Китаю. До ХІV століття Китай завжди був однією з найрозвиненіших у галузі математики країн світу.  

　　 Наприклад, в ХІІІ столітті в Китаї був знайдений спосіб рішення рівнянь у десятому ступені, а в Європі лише в ХVІ столітті почали вирішувати кубічні рівняння.