Першим, хто виявив це диво, був археолог на ім'я Ян Сюйде. У той час він бурив на відстані 20 метрів від гробниці. Раптом на 7-метровій глибині він виявив золоту кульку завбільшки з палець, яку він здав начальнику експедиції Чен Сюехуа. Побачивши кульку, від хвилювання у Чена затремтіли руки. Він знав, що вони, нарешті, знайшли знамениту бронзову кінську упряж.  

　　   Розкопки йшли з особливою ретельністю під керівництвом фахівців. Приблизно через місяць знову сталося диво: на глибині 7,8 метрів археологи знайшли 2 бронзові колісниці, 8 бронзових коней і 2 бронзові фігури візничих.  

　　  Перед дослідниками постала серйозна проблема, яким чином ці фігури в цілими й неушкожденими витягти з-під землі. Над цим фахівці довго ламали голову. Перш за все, вони прорили широкі десятиметрові траншеї по 4 боки від того місця, де знаходилася бронзова упряж, потім обнесли їх дошками на відстані 1 метра. Потім до ями опустили величезний сталевий настил, який за допомогою домкратів протягнули під основу реліквії. Зрештою, вантажопідйомна машина підняла вгору величезні дерев'яні ящики і поставила їх на вантажівки, які обережно відвезли безцінну знахідку до музею.  

　　   Вся робота з реставрації бронзової упряжі проходила в музеї. Через два роки ці знахідки вже були доступні для широкої публіки. Поява в музеї відреставрованої бронзової упряжі потрясла весь світ.

　　   Розмір бронзової упряжі виготовлений в половинну величину, предмети характеризуються тонкістю і майстерністю. Багато технологій, які використовувалися при створенні упряжі, продовжують існувати й у наші дні, а багато ще, як і раніше залишаються загадкою. 。